ЛОМАКІН РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
Ломакін Роман Олександрович (солдат роти морської піхоти 503 ОБМП в/ч 1275), народився 22 серпня 1994 року у с. Степанівка, Олександрівського району Донецької області.
Закінчив школу та вступив до МВМПУ № 99 м. Маріуполя, за професією електрик. Після навчання пішов працювати на завод ім. Ілічча. Після початку війни на Донбасі у 2014р. були думки піти на контракт і були побоювання, але він наважився і пішов захищати рідну землю. Сімʼя Романа спочатку не знали що він пішов в АТО, дізналися коли Роман був вже на навчанні у Львові. 03 вересня 2016 року він склав присягу. Так почався його воєнний шлях.
Після закінчення навчання він служив в м. Маріуполь, був в підрозділі матеріального забезпечення. Електрик у 56 окремий мотопіхотній Маріупольській бригаді.
Коли скінчився контракт то підписав відразу ще один, але перевівся в інший підрозділ, у 21 роту вогневої підтримки. Не дослуживши контракт, звільнився за пів року до повномасштабного вторгнення за сімейними обставинами. Пробував себе в різних сферах десь пів року, а коли почалась війна, то не думаючи став на захист батьківщини і своєї родини. Цього разу він став побратимом для Борсуків 503 ОБМП *Вірні назавжди* Роман був навідником.
26.07.2022 серце Романа зупинилось в бою... він загинув поблизу населеного пункту Велика Новосілка Донецької області.
Указом Президента України від 13.09.2022 року № 647/2022 «Про відзначення державними нагородами України - Романа нагороджено орденом ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).
Він був хорошим другом, кращим сином та найкращим братом, вірним товаришем, сином своєї Батьківщини! У Романа залишились батько, сестра та племінниці, які так чекали на його повернення з Перемогою. На жаль він не встиг створити свою сімʼю. Але встиг залишити слід у серці та душі кожного, хто був з ним знайомий. Він був неначебто ліхтарик який світить своїм світлом.
Вічна шана полеглому герою.
Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми не забудемо.
Герої не вмирають!
