Мікропластик-нова проблема світу.
Проблема мікропластика спливла не так давно, але той факт, що навколишнє середовище забруднене синтетичною речовиною, від якої практично неможливо позбутися, насторожує. Провести достовірний аналіз дуже складно, тому що відомі не всі джерела забруднення, поки не знайдено методів відстеження найдрібніших частинок. Але є безліч лабораторних досліджень про властивості мікропластику, які дозволяють говорити про його потенційну небезпеку.
Таким крихітним частинкам полімерної природи розміром від 1 нм до максимум 5 мм надали назву «мікропластик». Вперше цей термін був запроваджений у 2004 році професором Річардом Томпсоном, морським біологом Плімутського університету у Великій Британії. Ці частинки настільки дрібні, що безперешкодно проходять через системи очищення води, стічних вод та мільярдами потрапляють у водойми. На поверхні мікрочастинок пластику сорбуються і концентруються хімічні речовини, важкі метали та інші небезпечні забруднювачі. Пластик використовують для всього підряд через його дешевизну та легкість. Викидаючи пластик в довкілля він піддається руйнуванню діями сонячних променів та опадів на мікропластик і все це знаходить шлях до нашого столу через воду, що ми п’ємо, та їжу, яку ми споживаємо. Також мікропластик в наш організм потрапляє разом з частинками пилу, при вдиханні повітря в приміщеннях, де багато синтетичних матеріалів, з косметики та одягу, що може призводити до цілої низки серйозних проблем, пов`язаних з фертильністю, розвитком, обміном речовин, підвищений ризик онкологічних захворювань.
При звичайних умовах зберігання пластик не обмінюється з водою хімічними елементами. При нагріванні навіть трохи вище кімнатної температури починається активне переміщення токсичних молекул з пластикової пляшки в рідину, якою вона наповнена. Зрозуміло, що в спеку понад 30 градусів така вода стає отруєна, в тому числі і бісфенолом-А. Цей компонент негативно впливає на щитовидну залозу, ЦНС, провокує нездатність мати дітей, гіпертонію, ожиріння і діабет.
Способу повністю уникнути дії мікропластику не існує, але при дотриманні певних правил ви зможете зменшити навколо себе кількість
мікропластика:
Пийте фільтровану воду зі скляної чи керамічної тари.
Уникайте нагрівання їжі в пластиковому посуді. Від нагрівання пластик виділяє більше частинок.
Користуйтеся дошками для нарізання з дерева чи кераміки замість пластику.
Віддавайте перевагу одягу з натуральних тканин: льон, шовк, органічна бавовна, шерсть та ін. Під час прання синтетики утворюється багато мікроволокон.
Відмовтесь від косметики з мікропластиком. Читайте склад — уникайте слів: polyethylene, acrylate copolymer.
Провітрюйте й прибирайте житло. У побутовому пилу багато мікропластику.
Сортуйте сміття. Якщо пластикові відходи потраплятимуть на переробку, а не на полігони і потім у навколишнє середовище, то вони не стануть джерелом мікропластику.
У багатьох країнах уже діють чи розглядаються законодавчі ініціативи щодо заборони мікропластику. У США заборона почала діяти з 2017 року. Слідом за ними мікропластик заборонили в Нідерландах та Швеції.
В Україні поки що немає загальної заборони на мікропластик, але є обмеження на використання деяких видів пластикових виробів, зокрема, пластикових пакетів, які є джерелом мікропластику. Крім того, тривають ініціативи та програми з очищення водних ресурсів від пластикових відходів.
Бережіть себе та своїх близьких.
Краматорське районне управління
ГУ ДПСС в Донецькій області
